Дітям не потрібні “разові дід морози”

Написав для OGO.ua “Як дарування подарунків перетворюється на злочин.”
Десь на при кінці листопада, початку грудня коли усі (в т.ч. я) заговорили про різдвяно-новорічні подарунки для дитячих будинків, сиротинці, дітей з обмеженими можливостями та ін. я вирішив викласти свої думки у блозі з приводу цього питання. Доки збирався мені на очі потрапила стаття, яка відображає усе те, що я хотів висловити. Тому нижче цитата з приводу того, чому найбільшим різдвяно-новорічним злочином проти дітей-сиріт, інвалідів та інших соц. незахищених верств є дарування подарунків.

Шалена кількість коштів витрачається на новорічні подарунки, печиво та інші солодощі. До кожного закладу вибудовуються черги автомобілів, що везуть плюшевих ведмедиків та цукерки . Спонсори та меценати, з посмішками на обличчях вручають це все бідним діткам прямо до рук, заспокоюючи себе думкою, що так вони рятують нещасних сиріток, підсолоджуючи їм їх складне життя.
І так з року в рік. З року в рік і я прошу не везти солодку «панацею» до дитячих будинків. Якщо Ви не маєте альтернативи і не здогадуєтесь про її існування, то краще взагалі забудьте дорогу до інтернатних закладів. Вас це обурює? Ну тоді, поставте перед собою 20-30 дитячих новорічних шоколадних подарунків (а саме така кількість припадає на кожну дитину) і спробуйте з’їсти їх наповнення хоча б за місяць. Не думаю, що Вам вдасться це зробити. От і дітям не вдається. Та ще весь цей процес супроводжується токсикозами та карієсом, який немає кому лікувати.

Оригінал тутки

Серед євангельських церков поширена така місія «Самаритянська коробка» – суть у наступному: іноземці родинами складають подарункові коробки (солодощі, канцелярка, іграшки, засоби гігієни) і відправляють тим, хто їх потребує. Три роки поспіль, ми церквою відмовляємось від цих подарунків. Логіка проста: при всіх українських проблемах – фактично кожна українська родина може скласти подібну коробочку і подарувати її дитині. Протягом усього цього часу, я дуже хотів організувати такий процес у нас в церкві, нарешті в цьому році ми це зробили. Відразу вирішили для себе, що не понесемо ці подарунки самі, адже зараз не працюємо з дітьми соціально не захищених груп. Тому зустрівся із пастором, що веде таку роботу і домовились, що їм передамо наші подарунки. В розмові, цей пастор сказав: «зібрати подарунки – не проблема, куди їх потім дівати?!» – ось вам ще одне підтвердження, що необхідно змінювати ідею подарунків на щось практичніше і корисніше. Варто пояснити, чому ми збираємо подарунки (перший і останній раз), хоча вважаємо це не правильним. Ось дві причини:

- Я хочу разом із своїми дітьми скласти ці подарунки, навчивши їх ділитись та розповівши своїй малечі, про дітей сиріт, інвалідів.
- Я дуже хочу, щоб члени нашої церкви зростали в жертовності.

Не зважаючи на ці «причини» – це останній раз, коли ми робимо таку акцію, винятком може бути лише якщо ми розпочнемо постійну роботу з групою дітей – тоді дарувати все ж щось будемо;-).

«Чому злочин?» А давайте задамо собі питання: чому більшість бізнесменів, депутатів і ін.людей стають благодійниками на час свят? Де, всі ці, так звані «благодійники» літом?, весною?, осінню? Зазвичай (звісно не всі) всі ці подарунки це тупий та злочинний PR, використання дітей задля власного іміджу, або ж спроба «замолити свої гріхи».
Радісно те, що останнім часом почали проводити і інші заходи, спрямовані на отримання коштів для тих хто їх потребує. Не зупинятимусь на цьому окремо, як то зараз модно казати «гул в допомогу;)».

Якщо допомогти все ж хочеться? Адже і справді діти, що позбавлені батьківського піклування чи то діти з особливими потребами допомоги потребують.

- Можна зателефонувати в обраний заклад і запитати, чого вони потребують.
- Маєш що подарувати – віддай тим, хто постійно працює з дітьми.
- Знайти церкву, організацію, просто людей – що опікуються такими дітьми та підтримати їх роботу.
- Зберіться з друзями і оплатіть спеціаліста, що протягом року (місяця, тижня) – надасть навчальні послуги цим дітям (освітні, ін.).
- Знайти дітей\людей, що потребують лікування і придбати для них ліки\пожертвувати на лікування, не маєте багато грошей? Не забувайте про принцип – «з світу по нитці – голому сорочка».
- Організувати конкурс проектів (мова йде якщо ви маєте з десять тисяч грн) для дітей і на конкурсній основі «роздати ці кошти».
- Організувати фахівців, що можуть провести корисний тренінг, майстер-клас і т.д. (повірте в інтернатах діти часто не вміють мити посуд, прати, не кажучи вже про вміння розпоряджатись грошима чи будувати стосунки з людьми).
- Передивіться свою бібліотеку – можливо там є книги, які модна подарувати дітям, а ще краще – не просто подарувати а посвятити 52 години в рік (по годині в тиждень) для того щоб прийти і почитати книгу разом із дітьми.
- Зробіть скриньку, повісти її в себе в офісі (під’їзді) – тим самим організовуючи збір коштів на лікування якоїсь дитини чи якесь медичне обладнання, чи одяг, чи …

Дітям не потрібні «разові дід морози», що прийдуть потішать своє самолюбство і поставлять собі галочку – «доброчинець».

Друзі, я переконаний, що не просто «допомогти може кожен», «допомогти має кожен». І повірте, допомагаючи іншим, ви допомагаєте собі.

«Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!» (Як.4:17)

Tweet

0