студентка чи міністр?! мій погляд на ситуацію
Дивлячись новини вчора (читаючи френдстрічку, фейсбук і все інше) постійно наштовхувався на Дашу, що заїхала міністру Табачнику по обличчю букетом. От і собі вирішив откоментіровать цю “ГЕРОЇЧНУ ПОДІЮ”
Тільки лінивий не говорить сьогодні про Дашу, студентку Києво-Могилянки, що “зарядила міністру освіти по обличчю букетом квітів”.
Більшість почала захоплюватись студенткою. “Молодець”, “Так і треба”, “Давно пора” і т.д. Якщо чесно, не розумію таких вихвалянь та взагалі такого жесту зі сторони невдоволених Табачником.
Ні, я не збираюсь захищати Табачника, адже він багато сказав про себе своїми справами. Але я не розумію таких методів. Дозвольте запитати: чого вона досягла, окрім власного піару?
Як на мене, все, що зробила студентка – дала привід опонентам і захисникам Табачника зловтішатись і критикувати його опозицію.
Замість того, щоб критикувати і робити щось справді вартісне – набагато простіше “вмазати” комусь по обличчю.
Пригадую фільм, що дивився десь півроку тому – “Нескорений” (Invictus), про Нельсона Манделу і його президентство. У фільмі він зображений справжнім лідером, що зміг зробити багато. Дуже хочеться порадити як дівчині, так і Табачнику подивитись та проаналізувати цей фільм. Це лише фільм, навіть не знаю, чи відповідає він реальним історичним фактам, але ж всі ми знаємо приказку “сказка ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок”.
Говорячи зі своїм одним другом на цю тему, він сказав про ситуацію так: “Це лише ілюструє ставлення до влади, яка втрачає легітимність в країні… діагноз”. Такі дії, на жаль, – діагноз не лише влади, але й суспільства в цілому. Ми приречені, якщо вестимемо себе так, як ті представники влади, що не гідні нею бути. Ми не маємо права опускатись до рівня ляпасів.
Зрештою, друзі, пригадаймо наймудрішу книгу Біблію: “Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!” (Послання апостола Павла до Римлян 12:21)
Ну і щоб “підлити масла у вогонь” Даша і її вчинок – це і є справжній рівень Києво-Могилянської академії?
п.с. “Гран Торіно” (сьогодні дивився, завтра поділюсь враженнями від стрічки), “Большие спорщики” – хоча це і кіно, але дуже яскраві приклади як перемагати потрібно.
о-о-о-о, про Дашу навіть на парах сьогодні в нас говорили-дівча себе розпіарило ого-го як. Я б назвала це, швидше, юнацьким максималізмом, бо, по суті, погоджусь з тобою, шо толку від її дій мало. Ладно аби ше притулила добре, а то він же встиг руку відхилити її-вийшло, шо просто травичкою йому в окуляри потикала. Можна, звичайно, сказати, шо тим самим вона виявила позицію багатьох українців, але, як на мене, спосіб неефективний+ вже не раз виявляли, а Табачник як був міністром, так і залишився. А от те, шо з України тепер просто “гонять”-це факт. Вчора Мєдвєдєв побажав російському мін.освіти, шоб “російські студенти любили вас більше, ніж українські свого міністра”, ну і згадав Дашу з букетиком. От так і виходить: президенту вінком в пику, міністру-букетом, скоро станемо головними героями політ. анекдотів
пригадую старий дивіз виборчої кампанії Ющенка “не словом, а ділом”.
у ЗМІ повсюдно лунає повно критики, і то так багато і так довго, що вже мало кому вона цікава, а от дівчина, зробила це ділом, і тим самим звернула увагу на любов студентства до персони табачника навіть тих, хто освітою абсолютно не цікавиться.
А інформування та налаштування народу проти його влади не можна недооцінювати. Ще трохи ненормальних років при ненормальних високопосадовцях і можливо знову назбираєтся “майдан”…
так ото ж і воно, критики повно, але ж ніхто не готовий плані дій показати, я навіть не кажу за втілити його…, ех
соррі, попередньо не зовсім дочитав коментар, але думку продовжу тут ж – і що майдан? хто буде готовий і знатиме, що робити далі?
п.с. я не заперечую важливість майдану і т.д. – він багато приніс і я ціную той час
[...] Зовсім недавно виклав своє враження щодо вчинку (букетом по обличчю міністру) студентки (тепер колишньої, як розумію) КМА на блозі ОГО, і звісно в себе на блозі. [...]