казнить, штрафовать чи поміловать?
сага про вклеювання фото у паспорт 
Нарешті, звершилось. У мене є паспорт. Та ні, мені давно його дали, ще о 2000 році. Просто є таке правило — в 25 років тра вклеїти фото. Як тільки 15 червня року минулого мені стукнуло 25, я пішов сфотогравувався. Потім навіть прийшов у паспортний стіл. Глдянув на розклад, прийшов ще раз уже у визначений час. Глянув на чергу і зрозумів, що такого я не витримаю, адже літо, табори, проекти, ну його. Подзвонив до знайомих, запевнили, що штрафи не великі і я пішов. Чесно, мучався із цим довго, все хотів піти. Але окрім чергит на дверях був перелік документів — це мене щше більше лякало, бо це ж треба щоб так “карта лягла”: зібрати папери, вибрати визначений час, мати свій власний час і бажання — зрештою піти. “карта не лягала довго”. Потім забув шо там було написано.
Деся у грудні попросив Аню зателефонувати і взнати коли, шо треба і який штраф. Вона звонить і каже: просто фото і паспорт, я навіть встиг посваритись (яж перелік бачив) – “ти куди звонила, що спитати не можеш номрально”.
Ходив, ходив, думав, думав. Потім нарешті поклав фотки з недійсним паспортом у сумкуі ходив із цим 
. Нарешті 9 лютого, йдучи повз ту вулицю, десь о 17:30 зайшов у паспортний стіл. Йшов глянути коли прийом, без надії на щось і тут: ЧУДО. Прийом вже і в мене є бажання сидіти в черзі (саме тоді я зрозумів, що черги це частина життя, і з ними не боротись тра як з ворогом, а зробити другом). Отже, запитавши хто останній, дістав свою нокію і почав кіно дивитись.
Дійшла черга, захожу, кажу я такий-сякий це не дуже страшно, що термін давно минув, чую у відповідь: “ще нікого мертвого звідси не виносили”. Тітонька бере мій паспорт, далі такий діалог:
- о в мене сьогодні вже був один Терентьєв
- посміхаюсь ))
- казнить, штрафовать чи поміловать?
- мо помілувать?,
- добре.
Бере з мене 23 грн (я так зрадів, шо навіть не помітив за шо, вона давала квитанцію) і каже: “тоді і тоді там і там забрати” питаю: ”і все?”, “да”, чую у відповідь і йду геть щасливий, допоки жіночка не передмуала. Вчора забрав, УРАААА
п.с. я досі не поняв на які дверях я бачив перелік паперів, які виявились не потрібні
