жесть
ловлю себе на тому, що не вмію відпочивати.
в мене синдром супермена – це жахливо,
сьогодні вдень наївся, приліг біля телика задрімав, відкриваю очі і думаю: тра йти працювати. найжахливіше те, що планував відпочинок і особливої роботи на сьогодні не має, а мене крутить і ламає, типу я тут лежу і нічо не роблю…
тра лікуватись, я залежний від роботи
найжахливіше, часом через це придумуєш собі роботу, робиш вигляд роботи – вбиваючи час…
а ще, ця хвороба часом не дає зробити справжню роботу, от
п.с. якось раніше не помічав в собі цього
Автор pastorTEREN | 68 переглядів
