як я вже писав в неділю 20 червня мало відбутись таїнство водного хрещення в нашій Церкві – ВІДБУЛОСЬ. не знаю як було тим хто його приймав, а я хвилювався три дні все таки вперше звершував саме таїнство. Дяка Богові – всі залишились живі, нікого не впустили і не втопили
отже все пройшло успішно. погода теж сприяла, хоча синопткии лякали дощем, але саме хрещення та шашлик – обійшлись без дощику. Хоча останні пів-години нашого перебування біля озера – були з дощем.
от такої. сижу готуюсь до служіння, інтернету не має.
тут дивлюсь скайп запрацював, мені тра було книжечку оджну в неті подивитись, знайшов і разом думаю перевіру ЖЖ-шечку, пошту і т.д. – дві години як роса на сонці – ЗНИКЛИ, хоча почитав багато цікавого.
мораль така: хочеш нормально працювати – вимкни інтернет.
пасторство набирає обретів.
в цю недлію перше хрещення, як я звершуватиму. ех.
якось я хвилююсь, ніби і від мене ніц не залежить і нічого важкого в технічному плані – але ХВИЛЮСЬ, ПЕРЕЖИВАЮ.
“И приблизившись Иисус сказал им: дана Мне всякая власть на небе и на земле. Итак идите, научите все народы, крестя их во имя Отца и Сына и Святого Духа, уча их соблюдать все, что Я повелел вам; и се, Я с вами во все дни до скончания века” (Мат.28:18-20)
15 червня мені стукнуло 26 років. життя бє ключем так, що майже два тижні не бачу нету. такий план був, пост написати про моїх 26, точніше хто ким став в 26 років, але не судилось, буду виношувати ідею ще рік і в 27 напишу.
мабуть найдивнішим привітанням був дзвінок пана Дмитра із СБУ )) дядечко, зустрічається зі мною вже кілька разів розпитує, що ми робимо (в контексті Церкви) і т.д. от таке )) прикольно він завжди платить за чай – нікому я не продався, якщо чесно мені мало, що є приховувати. мабуть найбільше це власні гріхи, хоча їх теж тра не ховати а каятись. от.
якщо вважати, що день народження почався коли на годиннику було 00:00, то зустрів я його прикольно: замість келихів шампанського (я його не люблю і не пююю) молились разом із пасторами з Житомира, Києва та Кривого Рогу (romorozoff), після вдало спланованого літнього проекту, а було це у місті Боярка під Києвом взагалі – приємно приймати привітання, ДЯКУЮ ВСІМ, хто не забув
п.с. з переїздом у новий офіс церкви, та купою роботи, поїздок, хворобу – настільки рідко буваю в неті, що скучив за ЖЖ , мо то вже залежність і тра лікуватись?
п.п.с. переглядав френд ленту і надибав на таке мега круте привітання, за що КРАСНО дякую
готуюсь до сесії в Біблійному інституті і одне із завдань пов’язано із українським народом і культурою. питання ось у чому: “що є глибинною цінністю (цінність, що приймається як фундаментальна істина, те, що ніколи не ставлять під сумнів, хоча і у інших культурах – цієї цінності взагалі може не бути) у нашій культурі?”
була така акція (блогерам стартовий пакет з оплатою на рік), я написав листа, отримав підтвердження, що отримаю стартовий і чекав. довго, усі мої друзі вже отримали і випробовували – а я чекав. потім знову написав, каждуть – відправили, довго переписувались і зрозуміли, що укрпошта – стибрила стартовий. мені пообіцяли надіслати ще один і … НАДІСЛАЛИ. от зараз сижу і пишу пост завдяки лайф-комунікатору, на новому офісі ще не мажє нету.
хтоб що не казав, а я лайфом користуюсь кілька років і прогрес є, так, він часом глючить – навіть більше ніж усі інші
п.с. було б не чесно отримати пакет і не подякувати, тому пишу цей пост
п.п.с. от бачете блог приніс мені на рік – оплачений стартовий (100 смс, 100 ммс, 100 мегабайт, 100 хвилин на інші оператори, безкоштовно на інший лайф, в магизині – пакет коштує 49 грн, якщо помножити на рік – вийде троха більше 500 грн)
Микола Малухау себе в блозі ініціював дискусію. можна до хрипоті в горлі звинувачувати Миколу у його не зодоровому бажанні до провакацій, бажанні підвищити ретйинг блогу і т.д. (саме так мені відповів один дргу коли я йому запропонував долучитись)
я з 2002 року працюю з підлітками і дітьми, з 2005 з дітьми з особливими потребами. спілкуючись із диреткором закладу для особливих дітией – вона сказала: “хайби ці вибори кожні півроку проводились”, це єдиний шасн нам покращити матеріальноз-технічну базу. був сам свідком коли для дітей організовували два останніх звоники бо приїджали різні політичні сили – уроди.
Можна багато сперечатись (безглуздо, але можна) про аборти, нормальну родину і т.д., але те, що для політиків та зіркок – день захисту дітей – можливість піару, “ну і дітям звісно допоможемо”; для бізнесменів – своєрідна індульгенція, тпу – ми всі погані – але допомагаючи дітям, раз в рік – заспокоюємо свою совість.
Переконаний – краще платити податки і вимагати від чиновників – їх правильного розподілення, а не стоврюти видімість піклування про дітей.
Бачив на свої очі, що для більшості сьогоднішніх притулків треба не гроші і подарунки, а спілкування.
п.с. цікаво, скільки бізнесменів, що сьогодні “допомагають” дітям через 10 років візьмуть цю дитину на роботу, знаючи, що вона з притулку, адже це і є допомога, справжня допомога.
ще одна річ – я переконанний, що інтернет впливає, маю власні приклади (дуже локальні, але приклади) + читав колись книжку, де на 300 сторінках – були різні приклади як люди черещз інтернет змінювали ситуацію, ТОМУ ЗАПРОШУЮ ДО ДИСКУСІЇ!
просто розрива.сь між терміновими та важливими справами. таке враження, що завжди не втисгаю, а все через те, що неправильно розставлені акценти в роботі, а також ніхто мені не дає копня в спину. типу дорослий вже, лідер – от сам і думай. ех важко. Тут ще Зураб ролік підкинув
Боже навчи нас так лічити дні наші, щоб нам надбати серце мудре. Біблія